Водій-грузин Гоча викручує кермо і японський джип дереться ще вище до перевалу. «Это прекрасно знать русский язык. Это то, что позволяет нам общаться между собой.  Я очень благодарен русскому языку за это. Но ситуация в Украине мне непонтна. Как так: языковая проблема? Это все равно что в мой дом, где моя семья и мое добро, приходит другой человек ( Read more... )

      Сьогодні сталася певна неприємна для мене подія. Один хлопчина, якого я знаю років 10 і з яким у мене пов'язані теплі спогади, вивісив в мережу свій новостворений інтернет-магазин. В інтернет-магазині і слова нема українською. Звична для нас ситуація, але мене вона зачепила з кількох причин, як поверхневих, так і глибинних ( Read more... )

Я живу тут як привид. На вулицю не виходжу, а за їжею прослизаю на кухню вже тоді, коли там точно ніхто не лишається. Я в мушлі, і всі сигнали з зовнішнього світу сприймаю як якесь недолуге надокучання. За ці дні я лише тричі виходила за поріг на 10 хв - купити води і їжі. Не дивилася міста, не вибиралася ні в яку кав'ярню чи музей. Просто ( Read more... )

За кермом старої газельки сидів чоловік, він одразу представився: «Владимир с Донецка». Нам виявилося по дорозі кілометрів із 500, і я тішилася, що аби добратися до місця не муситиму міняти машину. Але 500 кілометрів обіцяли багато розмов, і я знала ту тему, яка обов’язково постане: тема мови.

Володимир щирий, простий і віруючий. Пропрацював водієм ( Read more... )

Підходжу до ятки, замовляю сміттєві пакети на 120 літрів - виносити будівельне сміття з майстерні. Дядько-продавець мило зі мною спілкується, а коли я даю йому гроші, то замість здачі лізе до себе в сумку і витягає пом'яту футболку. Розправляє її з гордістю, показує надпис: "Я спілкуюся українською! Хочу, аби мої діти спілкувалися українською!". " ( Read more... )

Мітинг не настільки велелюдний, як того вимагає тема. Але тисяча-півтори осіб зібралися, постійно йде рух туди-сюди, хтось приходить, хтось іде. Положинський, Карпа, Капранови, Пантюк... Міліція не пускає народ на інший бік вулиці, певно, не хочуть, аби журналісти охопили кадром реальну кількість учасників. Але чи хочуть охопити журналісти?
Сиділи ( Read more... )

А ось і перші ластівки. З блогу на Українській правді:

"Не поверите. Восемнадцать работников акционерной компаний Павлограда Днепропетровской области оказались на улице из-за того, что "нарушали политику предприятия" и общались на работе по-украински. Юрий Щербак проработал в этой строительной кампании более пяти лет, был заместителем председателя ( Read more... )

Ось як сказати українською "копуша"? відповідь дає фольклор. Увага... ЧУХИСРАКА! Це геніально, правда ж?

"Що в чужого прикажчика
Додому пора, додому пора.
А в нашого чухисраки
Ще й думки нема, ще й думки нема.

Поки стане, подумає,
Свою сраку почухає -
Перейде пора,
настане друга..."